День гідності і свободи

З’явилось свято нашої держави

У  листопадові холодні дні –

День гідності, свободи, слави.

Майдан нам не забути, ні!

Це не була звичайна сіра маса,

На міць якої уряд не зважав,

У натовп молода і чиста кров влилася,

Що стала гордістю всіх націй і держав.

Стояли дружно, взявшися за руки,

Студенти різних вишів і освіт.

Здавалося, цей ланцюжок не зрушить

Ніяка сила і ніякий світ.

В очах була усмішка і надія,

Лились пісні про волю і про гніт,

У закликах лунала вічна мрія:

Євросоюз дасть крила і політ.

Стояла молодь мирно і терпляче,

Чекала урядових намагань,

І разом прокидалась вольниця козача,

Яка втомилась від постійних обіцянь.

Всі знали: вже по-старому не буде.

«Майдан зачистить», - віддано наказ.

І розбігалися беззбройні люди,

Почувши постріли і сльозогінний газ.

Заламували руки і нестримно

Кийками били тих, хто вже упав,-

Так беркутівці  демонстрантів мирних

Розгонили без совісті і прав.

Обурені свавіллям охорони,

Щоб захистити демократію свою,

На ранок вже займали оборону,

Стояли патріоти у строю.

Згадаймо ті напружені години,

Коли з`їжджались на Майдан, як на війну,-

На Інститутській лавою горіли шини,

Створивши чорну димову стіну…

І брязк щитів…, й розібрану бруківку…,

Порожніх бочок барабанний дріб…

І водомети…, і гранати…, й волонтерів,

Що роздають повстанцям чай і хліб…

Згадаймо перші жертви від розправи,

Пролиту на бруківку першу кров,

Небесну сотню… Їм, героям, слава!

Не згасне наша пам'ять і любов!

 Учитель української мови та літератури Мартова Валентина Миколаївна.