КОБЗАР У НАШОМУ ЖИТТІ

Чому Кобзар? Бо він серед народу
Як поводир, філософ, як трибун.
Навчає нас боротись за свободу,
Торкається сердець душевних струн.

Він з нами поряд понад 200 років,
В душі у кожного, у хаті на столі,
І на Майдані було чути його кроки-
Захисника Вкраїнської землі.

«Борітеся-поборете. Вам Бог помагає!»-
Так вустами Нігояна Кобзар закликає.
Закликає нас згадати козацькую славу
І, як в Січі, збудувати правову державу,

Щоб сучасні отамани владу не ділили
І з нас, грішних, втридорога за газ не лупили,
Щоб « чужому научались, свого не цурались»,
І в науці, і в мистецтві реалізувались,

Щоб історію народу уважно вивчали
І помилок своїх предків вже не допускали.
 «Не минайте ані титли, ніже тії коми»,
Щоби бути не слугою- господарем в домі.

«І всі мови слов’янського люду-
Всі знаєте,а своєї дастьбі. Колись будем
І по-своєму глаголать»…Та ще не навчились,
Бо російському ми брату колись підкорились.

Тепер й «німець не второпа», яку треба силу,
Щоб путінську агресію миттю зупинила.
Щодня гинуть наші хлопці в АТО на Донбасі,
Сиротами лишаючи синів, дочок власних.

І вже не тільки на шляху - на смітник кидає дитину
Сучасна покритка - Шевченка Катерина.
Та не москаль тому винен - наше виховання
І суспільство, що не судить життя аморальне.

Тож  із нами повсякденно Шевченкове слово,
Воно знову оживає, звучить по-новому.
Й не даремно у березні, в його роковини,
Ми читаєм поезії, актуальні й нині.

Може, наше покоління (Коли б ще діждати! )
Створить рай на Україні зі старої хати.
 

В.М. Мартова