Чорнобиля гіркий полин
                    На серце ліг незримо й тяжко,
             І плине над землею дзвін
                     Із тихим стогоном протяжно…

      Дзвенить дзвін. Тривогою й болем наповнені його звуки.  Болем за нашу землю, тривогою за майбутнє життя.Стогне дзвін. Та найгіршими нотами звучать у ньому голоси Чорнобиля, катастрофи, яка ніколи не зітреться з людської історії, не згасне й у віках .
     Герої Чорнобиля відомі всьому світу. Їх іменами названі вулиці , про них написані книги. А про тих людей, що прийшли слідом в Чорнобильський пил,  фактично не знаємо нічого.
    З нагоди сумної дати  30-річчя Чорнобильської аварії, у шкільній бібілотеці  відбулася зворушлива зустріч. Читачі 4-х класів зустрілися з Лифар Тамарою Євгеніївною. Вона одна з перших поїхала в зону. Там Тамара Євгеніївна працювала в пральні – прала білизну ліквідаторам аварії. За свою працю нагороджена медаллю «Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС». Гостя залюбки ділилася з дітьми спогадами про той  буремний  ріку, про пережите й побачене в зоні. Учні слухали затамувавши подих, адже це вже не сторінки книги й не кадри фільму. Це жива історія.
     Ми щиро дякуємо Тамарі Євгеніївні за важку та смертельно небезпечну роботу.
Чорнобиль був, є і буде.Відлуння Чорнобильських  дзвонів  ще  довго буде нам нагадувати про тих людей, які врятували планету.