Його доля – це доля багатьох чоловіків, які загинули, захищаючи свою Вітчизну, нас з вами. Прості українці, які виросли в мирний час, були далекі від думок, що їм теж, як дідам і батькам, прийдеться брати в руки зброю...

   Кожного року 2 лютого ми зі скорботою згадуємо Стадника Миколу Степановича і вшановуємо його світлу пам'ять. Він був нашим земляком, нашим випускником, служив,  працював у нашій школі. Микола Степанович мав сім'ю, друзів,  був прекрасною людиною , хорошим господарником , колегою ... Чи знав він , що у свої 47 років , там , поблизу Дебальцево  , ворожа куля перекреслить його майбутнє. Поранення, госпіталь, операція... Обірвалося життя Героя , але вічною буде наша вдячність, повага і пам'ять .