Учителі! На вас стоять Держави!

Вам завдяки ідуть увись вони.

І хто приносить тим державам славу,

Коли не Ви, їх доньки і сини?

                        Ми присвячуємо слова вдячності вчителям школи №1.     

            Наш спомин розпочинаємо зі славних імен учителів довоєнного періоду. Це П.Дзекан, І.Пеньонз (безпідставно репресований), Ф.Романенко (загинув на війні), Л.Солодкий, Д.Чалий. Сьогодні тільки архівні матеріали та спогади колишніх випускників дають змогу згадати імена вчителів повоєнного життя школи. Пройшли горнило війни Качаленко Г.М. (учитель історії), Гуров С.Х.(учитель військової справи), Гайков С.Ф.(учитель географії та астрономії) Війна забрала чоловіка та сина Заболотної Г.Ф.(вчителя німецької мови).

          1954 рік. Саме в цьому році вчителі Бондаренко М.М.

                                                                       Романенко О.Г.

                                                                       Качаленко М.Р.

                                                                       Чередніченко Т.І.

                                                                       Воскобойнік В.М.

                                                                       Філіпович М.І.

      отримали звання «Відмінник народної освіти УРСР».

      Одні прізвища….. А про цих людей в Узині ходили легенди, і їх імена були на вустах.

       Романенко Ольга Гаврилівна – жінка з характером, з почуттям гідності, з яскравим вогником в очах. Все життя Ольги Гаврилівни було пов’язано зі школою. Учитель української мови та літератури, завуч школи (працювала при директорах Бондаренку М.М., Тищенку В.В., Маліновському П.В.). У ті скрутні роки життя й навчання (адже не було підручників) вона могла навчити мислити і грамотно писати .

       Воскобойнік Варвара Михайлівна…. Саме з нею зробив перший крок до знань льотчик – космонавт Павло Романович Попович. Не одну сотню дітей провела вона таємним світом знань до Храму Наук.

       Історію школи не можливо писати без прізвища Качаленко Марії Романівни – історика за фахом. Ця мила, ніжна жінка була твердо переконана, «що без знань історії свого народу не можна будувати майбутнє держави». Скільки нас, її учнів, були закохані в істрію, дякуючи урокам Марії Романівни.

        У 60 – 70 ті роки школа славилась іменами своїх вчителів Г. Недужої, Д.Й. Голдовського, Г.М. Березовської, М.І. Трусової,О.Г.Дриги.

        Славну естафету на вчительському олімпі продовжили Софійчук Є.Т., Голдовська Є.І., Миронова Г.В., Чекарьова З.А. 80 – ті роки – це роки досягнень, премог. Школа, як і раніше була серед кращих шкіл району.

          90 - ті роки Євмєшкіна М.І., Свінтозельська Г.І.,Федорова З.С., Ковтун Л.М., Олексієнко Л.Й.,Бурик Т.П., Тинянко М.І., Завіщана Л.Г., Ткаченко В.М., Наконечна В.Г., Бойко О.В., Малюк Т.М. …Це ваші вихованці представляли і славили своїми щорічними досягненнями на олімпіадах, Вони ставали призерами та переможцями олімпіад, спортивних змагань, творчих конкурсах не лише районних та обласних, а навіть, всеукраїнських та міжнародних.

            Яку тяжку й святу ношу покладено на твої плечі, Учителю! Особистість дитини, долю, долю народу. Ти маєш виплекати дітей своєї землі, щоб серцем своїм, розумом, роботящими руками вони підняли рідну матінку з руїн байдужості, жорстокості, німоти. Тож будь самим праведним, вимогливим і милосердним!